Опис педагогічного досвіду

У нашій професії найголовніше любити дітей, довіряти їм, поважати їх. Вони такі різні, але разом - це чудовий букет, в якому кожна квітка особлива і неповторна. Керівник же повинен стати мудрим садівником, який вирощує, доглядає, плекає квіти нашого життя – дітей. Ми повинні побачити в дитині найголовніше – особистість, виявити її індивідуальні особливості та нахили. Тому будь-яке виховання за своєю сутністю повинно стати створенням умов для розвитку особистості, воно повинно бути розвивальним, особистісно-орієнтованим. Кожна людина обдарована природою, потрібно лише вчасно виявити ці здібності, повірити у себе.

На мою думку, вихованці лише тоді досягнуть успіху, якщо відчують віру в свої пізнавальні сили і здібності, відчують свою спроможність досягти високих результатів. І саме керівнику належить роль переконати дитину у її творчих можливостях. Потрібно дати відчути їй свою неповторність, обдарованість, повірити в неї.

Дуже важливо створити комфортні умови, при яких дитина відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність, матиме можливість реалізувати себе в будь-якій діяльності.

У своїй роботі я  використовую один із найважливіших принципів виховання – забезпечення активної позиції гуртківців та їхніх представницьких органів у житті і колективній діяльності. Суть полягає в органічному поєднанні самоврядування, самостійності та ініціативи учнів з колективом. Я намагаюсь надати дітям право бути організаторами власних справ, допомагати активу вихованців, тактовно підтримувати всі їхні починання. В своїй роботі ми прагнемо залучати всіх учасників до планування, розподілу обов'язків, наперед визначати потреби організаційної діяльності, прогнозувати результати роботи, оцінювати не лише за результатом, а й за характером стосунків у процесі роботи.

Виступаючи в ролі і виконавців і організаторів діяльності, мої вихованці постають перед необхідністю виявити взаємну відповідальність, допомогу, вимогливість. Маючи бажання утвердитися в колективі ровесників, учні намагається виявити себе якнайкраще в системі стосунків відповідальної залежності.

Враховуючи вікові особливості  учнів,їх рухливість, нестійку увагу та зацікавленість, намагаюсь, щоб кожне заняття було цікавим, застосовую різноманітні форми та методи, екологічні ігри, теоретичний матеріал поєдную з практичними заняттями, дотримуємось правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних норм та психологічного режиму вихованців. Одна з найбільш цікавих форм гурткових занять – екскурсії в природу. Вони поглиблюють інтереси учнів, накопичують конкретні знання про різноманітність рослинного та тваринного світу, допомагають усвідомити необхідність охорони природи.

При підготовці та проведенні  виховних годин намагаюсь організувати роботу так, щоб більшість учнів були залучені до діяльності, мали можливість розуміти і обговорювати результати своїх досягнень, були в них зацікавлені.

Вважаю, якщо керівник не прагне зацікавити школярів, залучити їх до творчої активної діяльності, такий керівник «працює сам для себе».

Тому і форми проведення виховних годин та заходів  добираю такі, які б ефективно впливали на емоції, свідомість учнів, пробуджуючи в них інтерес та мотивацію, самостійність мислення та дій. Саме за таких умов можна досягти високих результатів.

Ефективними формами виховної роботи є: гра, диспут, конкурсна програма, КВК, КТС, вікторина, тематичні свята та інші…